понеділок, 21 квітня 2014 р.

Проект – презентація



Проект – презентація
 на тему:
 «Пісня – геніальна біографія українського народу»

З досвіду роботи
вихователя
ДНЗ «Лісоводський ПАЛ»
Хорошун О. П.


Українська пісня – це геніальна поетична біографія українського народу.
О. Довженко
Зорепадом летять роки
У майбутнє і віки
Серед радощів і біди
З нами пісня назавжди
Тільки пісня поміж тисяч мрій
Приведе до майбуття
Пісня – матір щастя і надій
Без пісень нема життя.
    Тарас Петрененко
http://im3-tub-ua.yandex.net/i?id=397335175-59-72&n=21
                           
Проект – презентація
 на тему:
«Пісня – геніальна біографія українського народу»
Мета проекту – здійснення ненав’язливого виховання – завдяки включенню учнів в особистісно значимі творчі види діяльності, в процесі яких відбуваються «непомітні» формування моральних, духовних, культурних орієнтирів.
План проекту
1). Вступна частина
а) розповідь вихователя про пісню, як душу народу.
2). Основна частина:
а). Учні по черзі знайомлять присутніх із найдавнішими піснями календарно-обрядовими та українською пісенною скарбницею, яка є найбагатша у Європі і досліджена учнями разом з вихователем.
б). Разом із вихователями учні співають пісні до цього озвучені, пригадують слова і мелодії кожної окремої пісні, про яку по черзі ішла мова, і над якими усі разом працювали.
в). Зал ділиться на дві половини, і учні по черзі співають українські народні пісні – віночок пісень. Хто кого переспіває. Вихователь говорить, що перемогла дружба.
3). Заключна частина.
     Вихователь робить висновок про цінність цих пісень в житті майбутніх поколінь.
4). Література:
- матеріали досліджень вихователів і учнів;
- Енциклопедії;
- наукові джерела;
- методична література;
- журнали НМЦПТОПК;
- газетні матеріали та інші.














І.  Підготовча робота до написання проекту:
І етап – учні досліджують у своїх місцевостях звідки родом, історію тих пісень, які пропонується розглянути у проекті.
ІІ етап – учні розповідають відомості про згадані пісні, їх авторів, знайдених у певних джерелах.
ІІІ етап – учні повідомляють, що про ці та інші пісні дізналися у своїх регіонах у батьків, дідусів, бабусь і прабабусь.
ІV етап – учні представляють, як згадані пісні виконуються у їх регіонах.
V етап – учні без акомпонімента разом з вихователем по черзі, хто кого переспіває виконують українські народні пісні ( у вигляді віночка українських пісень).








Неможливо уявити Україну без пісень, «Без пісень нема життя»! Безпечерно, ми з вами і надалі співатимемо!

Пісня про пісню.

Слова і музика Тараса Петренка.
Зорепадом летять роки
У минуле, у віки
Шлях, що пройдено, не пройдеш,
Що минуло – не вернеш.
Тільки пісня нам зупинить час,
Що так біжить від нас.
Тільки пісня нам поверне знов
Нашу юність і любов.
Нам дано будувати мости
У незнанії світи
І додому, де вірно ждуть,
Довгих років, довга путь.
Тільки пісня у чужім краю
Здолає сто доріг
І кохану нагада твою,
І далекий твій поріг.
Зорепадом летять роки
У майбутнє і віки
Серед радощів і біди
З нами пісня назавжди
Тільки пісня поміж тисяч мрій
Приведе до майбуття
Пісня-матір щастя і надій
Без пісень нема життя.




                               Є  така думка
По  життю –з піснею –виховна година.
МЕТА:Формувати  в учнів знання про силу слово, сказаного людиною,Про пісню, що має йти від серця і души.
                                           План         
1 Чи  справжнє слухаємо?
2 Пісня супроводжує людину з  моменту її появи.
3Народні пісні  ніколи не зникають з горизонту.
Пісня супроводжує людину з моменту її появи. Пісня надихало воїнів на вдале полювання і на успіх у битві. За допомогою пісні наші пращури відганяли злих духів і лікувалися від хвороб. Для  солдатів під час війни-вона свашина, для дідусів та бабусь спогад  про молодість, для малят – колискова,    а для молоді-один із варіантів відпочинку можливістю показати свої здібності. 
Народні пісні можуть бути більш чи менш популярні,але вони ніколи не зникають з горизонт. А нині   складається враження що їх слухають і співають тільки справжні патріоти української культури та її цінителі.
   Україна дуже  багата на народні пісні.  Вони прославлялися своєю мелодійністю,душевністю і простотою звучання,а до слів не лише залишається  байдужих жоден слухач. Інакше іноземці не вчили б українських народних пісень на память.
Сьогодні молодь звикла слухати музику гучну,ритмічну,
-R&B, RоP,HIP-HOP.тощо. А ось,попса багатьом починає набридати, бо вона
стала стандартною і нудною,атексти – вульгарними,безмежно непристойними та низькопробними. Дедалі частіше виконавці привертають увагу до себе
видовищністю виступів або незвичністю виконання композицій – чи не єдиним фактором, який допомагає декому з них у конкурентній боротьбі,коли немає вокальних даних.
Кожна нова талановита пісня має витримати випробування часом. Про  хіт сезону крутять на радіо або телевізору,його пам’ятають. А забувають швидше, ніж створюють.
Пісня має йти від серця і душі, говорити про глибокі почуття та переживання людини, навчиш або спрямовувати на шлях істинним.
Співак про те, чого не пережив сам.
Піснею можна вилікувати, підтримати, допомогти розібратися в собі.
Але вона може і морально скалічити.
Бо ж всім відома сила слова,сказаного людиною.


Що душа знає
Виховна година на тему:
 «Людина без пісні, як птах без крила»
Мета: виховувати в учнів почуття і розуміння того, що людина, як вища істота має жити із піснею.
                                          План
1)               Чому співають жайворонки в небі,чом соловейко тьохкає в саду?
2)               Потреба в пісні виховувалась іще з колискової рідної матінки.
3)               Пісня завше була поруч з людиною.

Чому співають жайворонки в небі, чом соловейко тьохкає в саду? І навіть півень-горлодер будить світанок своїм кукуріканням .А людина,як вища істота,від народження до останніх днів своїх на білому світі звикла жити із піснею.
Недаремно ж  іще покоління старше співало бравурну пісеньку Дунаєвського «Нам песня строить и жыть помогает».А на вулицях села, десь там , біля криниці , у тихому надвечірї лунало чаруюче дівоче:
                                          Ой у лузі калина стояла.
                                          Ой у лузі калина стояла.
                                          Вона всіх парубків чарувала
Якщо пригадати своє вже далеке дитинство і весняні вечори ,там я з мамою і своїми сестрами співали народних пісень .
І ті мелодії були такі красиві й захоплюючі , що їх хотілося і слухати, і підхоплювати. Потреба в пісні виховувалась іще з колискової рідної матінки.
Співали батьки і діти. Жили бідно і не раз упроголодь . Але пісня завше була поруч з людиною. Нелегко і виснажливо була робота на полях. І все же напівголодні дівчата і молодиці -буряківниці не цуралися пісні. Вона  їм допомагала. Вона обєднувала подолавши втому, молоді красунечки виходили на вулицю й співали. А в неділю пісні лунали із садів та левад.
Молоді люди не мислили себе без пісні. Вона звучала й окрилювала юні серця, допомагала боротися з труднощами. Ось чому в кожному великому селі було престижно мати хор, який користувався славою.



Пісня – душа народу (народна мудрість)
І. Вихователь.Існує вислів: пісня – душа народу. Справді саме через пісню – патріотичну, ліричну, жартівливу – люди споконвіку передавали, карбували свою історію.
Це – особливий скарб, нетлінний. Можна зруйнувати храм, фортецю, палац, домівку – і це понемище буде мовчазним. Лише археологи та історики уміють «читати» руїни, каміння, уламки старовинного посуду. Пісня – особливий скарб; її здатний прочитати, зрозуміти кожен з нас, відтворити в уяві події , що в ній «записані».
І в ХХІ столітті ми розуміємо мову українців Х, ХІ та інших століть – через пісні, які зберіг час.
ІІ. Учениця. Найдавніші пісні, що дійшли до накс – календарно-обрядові, народжені задовго до появи християнства.
Важко повірити, але нашим колядкам, щедрівкам, гаївкам – понад три тисячі літ ! Так стверджують дослідники.
Вони ж підрахували, що від доби дохристиянської України – Русі і пізнішої, записано понад 200 тисяч народних пісень! Кожна має свій сюжет, кожна з 200 тисяч! – кимось складена і стільки разів виконана…
Безперечно, що народна пісня – це біографія нашого народу. Біографія геніальна, талановита і невмируща.
ІІІ. Учень. Ми маємо нагоду і реальне право пишатись тим, що українська пісенна скарбниця – найбагатша в Європі.
Наші пісні розійшлись по світу і живуть в культурі різних націй; як , до прикладу, українська давня обрядова пісня «Щедрик», яку первісно виконували українські щедрувальники на «Різдво». Ви лише уявіть, в Америці «Щедрик» (в обробці нашого Миколи Леонтовича) вважають… американською колядкою. До прикладу, цей мотив звучить у відомому голлівудському фільмі «Один вдома» у виконанні оркестру Джорджа Вілянса.
Близько двох тисячоліть мене Поділлям, на берегах Південного Бугу та Дністра барвиста подільська веснянка «Подоляночка»: «Десь тут була подоляночка, десь тут була молодесенька…»
Час зберіг мову і сюжети наших народних пісень, але, на жаль, нам не відомі імена більшості геніальних народних композиторів та поетів-першотворців.
Сьогодні ми зустрінемось з піснями, які давно пережили своїх авторів і зробили їх імена безсмертними, істинно народними. Бо ці пісні- невмирущі. І що цікаво, чимало цих авторів пов’язані з Поділлям.
Учениця «Дивлюсь я на небо».



Немає коментарів:

Дописати коментар