понеділок, 21 квітня 2014 р.

Проект – презентація



Проект – презентація
 на тему:
 «Пісня – геніальна біографія українського народу»

З досвіду роботи
вихователя
ДНЗ «Лісоводський ПАЛ»
Хорошун О. П.


Українська пісня – це геніальна поетична біографія українського народу.
О. Довженко
Зорепадом летять роки
У майбутнє і віки
Серед радощів і біди
З нами пісня назавжди
Тільки пісня поміж тисяч мрій
Приведе до майбуття
Пісня – матір щастя і надій
Без пісень нема життя.
    Тарас Петрененко
http://im3-tub-ua.yandex.net/i?id=397335175-59-72&n=21
                           
Проект – презентація
 на тему:
«Пісня – геніальна біографія українського народу»
Мета проекту – здійснення ненав’язливого виховання – завдяки включенню учнів в особистісно значимі творчі види діяльності, в процесі яких відбуваються «непомітні» формування моральних, духовних, культурних орієнтирів.
План проекту
1). Вступна частина
а) розповідь вихователя про пісню, як душу народу.
2). Основна частина:
а). Учні по черзі знайомлять присутніх із найдавнішими піснями календарно-обрядовими та українською пісенною скарбницею, яка є найбагатша у Європі і досліджена учнями разом з вихователем.
б). Разом із вихователями учні співають пісні до цього озвучені, пригадують слова і мелодії кожної окремої пісні, про яку по черзі ішла мова, і над якими усі разом працювали.
в). Зал ділиться на дві половини, і учні по черзі співають українські народні пісні – віночок пісень. Хто кого переспіває. Вихователь говорить, що перемогла дружба.
3). Заключна частина.
     Вихователь робить висновок про цінність цих пісень в житті майбутніх поколінь.
4). Література:
- матеріали досліджень вихователів і учнів;
- Енциклопедії;
- наукові джерела;
- методична література;
- журнали НМЦПТОПК;
- газетні матеріали та інші.














І.  Підготовча робота до написання проекту:
І етап – учні досліджують у своїх місцевостях звідки родом, історію тих пісень, які пропонується розглянути у проекті.
ІІ етап – учні розповідають відомості про згадані пісні, їх авторів, знайдених у певних джерелах.
ІІІ етап – учні повідомляють, що про ці та інші пісні дізналися у своїх регіонах у батьків, дідусів, бабусь і прабабусь.
ІV етап – учні представляють, як згадані пісні виконуються у їх регіонах.
V етап – учні без акомпонімента разом з вихователем по черзі, хто кого переспіває виконують українські народні пісні ( у вигляді віночка українських пісень).








Неможливо уявити Україну без пісень, «Без пісень нема життя»! Безпечерно, ми з вами і надалі співатимемо!

Пісня про пісню.

Слова і музика Тараса Петренка.
Зорепадом летять роки
У минуле, у віки
Шлях, що пройдено, не пройдеш,
Що минуло – не вернеш.
Тільки пісня нам зупинить час,
Що так біжить від нас.
Тільки пісня нам поверне знов
Нашу юність і любов.
Нам дано будувати мости
У незнанії світи
І додому, де вірно ждуть,
Довгих років, довга путь.
Тільки пісня у чужім краю
Здолає сто доріг
І кохану нагада твою,
І далекий твій поріг.
Зорепадом летять роки
У майбутнє і віки
Серед радощів і біди
З нами пісня назавжди
Тільки пісня поміж тисяч мрій
Приведе до майбуття
Пісня-матір щастя і надій
Без пісень нема життя.




                               Є  така думка
По  життю –з піснею –виховна година.
МЕТА:Формувати  в учнів знання про силу слово, сказаного людиною,Про пісню, що має йти від серця і души.
                                           План         
1 Чи  справжнє слухаємо?
2 Пісня супроводжує людину з  моменту її появи.
3Народні пісні  ніколи не зникають з горизонту.
Пісня супроводжує людину з моменту її появи. Пісня надихало воїнів на вдале полювання і на успіх у битві. За допомогою пісні наші пращури відганяли злих духів і лікувалися від хвороб. Для  солдатів під час війни-вона свашина, для дідусів та бабусь спогад  про молодість, для малят – колискова,    а для молоді-один із варіантів відпочинку можливістю показати свої здібності. 
Народні пісні можуть бути більш чи менш популярні,але вони ніколи не зникають з горизонт. А нині   складається враження що їх слухають і співають тільки справжні патріоти української культури та її цінителі.
   Україна дуже  багата на народні пісні.  Вони прославлялися своєю мелодійністю,душевністю і простотою звучання,а до слів не лише залишається  байдужих жоден слухач. Інакше іноземці не вчили б українських народних пісень на память.
Сьогодні молодь звикла слухати музику гучну,ритмічну,
-R&B, RоP,HIP-HOP.тощо. А ось,попса багатьом починає набридати, бо вона
стала стандартною і нудною,атексти – вульгарними,безмежно непристойними та низькопробними. Дедалі частіше виконавці привертають увагу до себе
видовищністю виступів або незвичністю виконання композицій – чи не єдиним фактором, який допомагає декому з них у конкурентній боротьбі,коли немає вокальних даних.
Кожна нова талановита пісня має витримати випробування часом. Про  хіт сезону крутять на радіо або телевізору,його пам’ятають. А забувають швидше, ніж створюють.
Пісня має йти від серця і душі, говорити про глибокі почуття та переживання людини, навчиш або спрямовувати на шлях істинним.
Співак про те, чого не пережив сам.
Піснею можна вилікувати, підтримати, допомогти розібратися в собі.
Але вона може і морально скалічити.
Бо ж всім відома сила слова,сказаного людиною.


Що душа знає
Виховна година на тему:
 «Людина без пісні, як птах без крила»
Мета: виховувати в учнів почуття і розуміння того, що людина, як вища істота має жити із піснею.
                                          План
1)               Чому співають жайворонки в небі,чом соловейко тьохкає в саду?
2)               Потреба в пісні виховувалась іще з колискової рідної матінки.
3)               Пісня завше була поруч з людиною.

Чому співають жайворонки в небі, чом соловейко тьохкає в саду? І навіть півень-горлодер будить світанок своїм кукуріканням .А людина,як вища істота,від народження до останніх днів своїх на білому світі звикла жити із піснею.
Недаремно ж  іще покоління старше співало бравурну пісеньку Дунаєвського «Нам песня строить и жыть помогает».А на вулицях села, десь там , біля криниці , у тихому надвечірї лунало чаруюче дівоче:
                                          Ой у лузі калина стояла.
                                          Ой у лузі калина стояла.
                                          Вона всіх парубків чарувала
Якщо пригадати своє вже далеке дитинство і весняні вечори ,там я з мамою і своїми сестрами співали народних пісень .
І ті мелодії були такі красиві й захоплюючі , що їх хотілося і слухати, і підхоплювати. Потреба в пісні виховувалась іще з колискової рідної матінки.
Співали батьки і діти. Жили бідно і не раз упроголодь . Але пісня завше була поруч з людиною. Нелегко і виснажливо була робота на полях. І все же напівголодні дівчата і молодиці -буряківниці не цуралися пісні. Вона  їм допомагала. Вона обєднувала подолавши втому, молоді красунечки виходили на вулицю й співали. А в неділю пісні лунали із садів та левад.
Молоді люди не мислили себе без пісні. Вона звучала й окрилювала юні серця, допомагала боротися з труднощами. Ось чому в кожному великому селі було престижно мати хор, який користувався славою.



Пісня – душа народу (народна мудрість)
І. Вихователь.Існує вислів: пісня – душа народу. Справді саме через пісню – патріотичну, ліричну, жартівливу – люди споконвіку передавали, карбували свою історію.
Це – особливий скарб, нетлінний. Можна зруйнувати храм, фортецю, палац, домівку – і це понемище буде мовчазним. Лише археологи та історики уміють «читати» руїни, каміння, уламки старовинного посуду. Пісня – особливий скарб; її здатний прочитати, зрозуміти кожен з нас, відтворити в уяві події , що в ній «записані».
І в ХХІ столітті ми розуміємо мову українців Х, ХІ та інших століть – через пісні, які зберіг час.
ІІ. Учениця. Найдавніші пісні, що дійшли до накс – календарно-обрядові, народжені задовго до появи християнства.
Важко повірити, але нашим колядкам, щедрівкам, гаївкам – понад три тисячі літ ! Так стверджують дослідники.
Вони ж підрахували, що від доби дохристиянської України – Русі і пізнішої, записано понад 200 тисяч народних пісень! Кожна має свій сюжет, кожна з 200 тисяч! – кимось складена і стільки разів виконана…
Безперечно, що народна пісня – це біографія нашого народу. Біографія геніальна, талановита і невмируща.
ІІІ. Учень. Ми маємо нагоду і реальне право пишатись тим, що українська пісенна скарбниця – найбагатша в Європі.
Наші пісні розійшлись по світу і живуть в культурі різних націй; як , до прикладу, українська давня обрядова пісня «Щедрик», яку первісно виконували українські щедрувальники на «Різдво». Ви лише уявіть, в Америці «Щедрик» (в обробці нашого Миколи Леонтовича) вважають… американською колядкою. До прикладу, цей мотив звучить у відомому голлівудському фільмі «Один вдома» у виконанні оркестру Джорджа Вілянса.
Близько двох тисячоліть мене Поділлям, на берегах Південного Бугу та Дністра барвиста подільська веснянка «Подоляночка»: «Десь тут була подоляночка, десь тут була молодесенька…»
Час зберіг мову і сюжети наших народних пісень, але, на жаль, нам не відомі імена більшості геніальних народних композиторів та поетів-першотворців.
Сьогодні ми зустрінемось з піснями, які давно пережили своїх авторів і зробили їх імена безсмертними, істинно народними. Бо ці пісні- невмирущі. І що цікаво, чимало цих авторів пов’язані з Поділлям.
Учениця «Дивлюсь я на небо».



Творчий проект


ДНЗ «Лісоводський професійний аграрний ліцей»


Творчий проект
на тему:
«Щедрість рідної землі»

З досвіду роботи вихователя
Хорошун О.П.





2014 р.

Обґрунтування вибору проблеми

Проект розроблений з метою створення умов для реалізації  творчих здібностей кожного учня, демонстрації національної  духовності, потенціалу в сфері освіти, культури та мистецтва.
          Для вивчення народних традицій рідного краю  доцільно впроваджувати такі проекти.
Мета
Ø    Залучення  учнів до вивчення народних традицій;
Ø    Сприяти формуванню творчої ініціативи, активної громадянської  позиції.
Ø    Створення умов для самореалізації організації  змістовного дозвілля.
Очікувані    результати
1.                 Учні ознайомлюються з віршами, прислів’ями, піснями, пов’язаними з сільськогосподарськими роботами.
2.                 Учні  вміють : 
визначати тему та  головну  думку свята заходу;
працювати в групі, аргументовано висловлювати власні думки; 
         оцінювати роботу товаришів у команді.
3. Проведення загальноліцейного заходу «Щедрість рідної землі».
Учасники проекту:
1.                                      Вихователі.
2.                                      Колектив учнів; культмасовий сектор.
Термін реалізації – один місяць
Етапи проекту:
1). Підготовчий
2). Дослідницько-конструктивний.
3). Презентаційний.























Народні звичаї, пов’язані з хлібом

·                               Якщо додолу впала скибочка, неодмінно підніми і, поцілувавши поклади на стіл.
·                               Хліб ріжуть тільки в руках – лівою тримають хлібину, притиснувши її до грудей, а правою – ножа.
·                               Краяти хліб треба тільки до себе, тому що він святий. З хлібом, кажуть, і пісня миліша, і хата тепліша.
·                               Паляниця дном має неодмінно лежати на столі. Не можна класти її догори.
·                               Неповага до хліба прирівнювалась до великої образи. З дитячих літ людей вчать цінувати та берегти шматочок хліба, як найбільшу на землі цінність.
·                               Хліб – наш батько!
·                               Хліб – усьому голова!




Прислів’я та приказки про працю

·                           Без труда нема плода.
·                           Щира праця мозолева.
·                           Де руки й охота, там скора робота.
·                           Не дивись на чоловіка, а на його діло.
·                           Коли є до чого жагота, то кипить у раках робота.
·                           На дерево дивись, як родить, а на чоловіка, як робить.
·                           Бджола мала, а й та працює.
·                           Лежачого хліба ніде нема.
·                           Що ранком не зробиш, то вечером не здогониш.
·                           Роби до поту, а їж в охоту!
·                           Щоб рибу їсти, треба в воду лізти.
·                           Печені голуби не летять до губи.
·                           Без роботи день роком стає.
·                           Добре діло утіха, коли ділові не поміха.
·                           Коли почав орати, то у сопілку не грати!
·                           Поки є хліб та вода, все не біда.
·                           Без хліба нема обіда.
·                           Баловством хліба не добудеш.
·                           Земля годує людей, як мати дітей.
·                           Що посієш, те й пожнеш.
·                           Земля – тарілка: що покладеш, те й візьмеш.






Вірш «Урожай»
Я усіх людей надія
Я – поважний Урожай,
Що годує цілий край.
Ждуть мене міста і села,
Бо я щедрий і веселий.
Я працюю цілі дні,
Щоб співав наш край в зерні.
Ждуть мене дорослі й діти
Ждуть мене по всьому світі.
Загадки
1.                                     Почалось це давно, коли людина одягалася у тваринну шкіру, не вміла не сіяти, ні будувати, полювати було, її єдиним ремеслом.
Першим вчителем був «голод», його змінив «досвід». Людина навчилася вспушувати землю, саджати, сіяти, поливати, відбивати кращі рослини на насіння. Коренеплід, який росте і в Європі, Азії, Америці, його їдять і печеним, і вареним, сирим, пареним. А хто знає, як цей овоч зветься.         (Ріпка).
2.                                     Мандруємо стежкою далі, і ось наша друга загадка.
З повагою ми згадуємо Давню Грецію і дні Олімпійських ігор. Тут більше 25 тис. років тому проходили Олімпійські ігри, свято миру та мужності, краси. Однією з нагород переможцям був вінок з рослини у якої цінні і корінець і насіння та вершечок. Цей овоч має кам’яне ім’я, так як з грецької означає «камінь». Цим ім’ям називали хлопчиків в надії , що вони будуть стійкими до негараздів. Міцними, як камінь. Це ім’я носить один з казкових героїв.         
(Петрушка).
3.                                     За вживання в їжу цього овочу у Давній Греції, був заборонений вхід в храм. В країні Індії турботлива мати одягала на шию дитину талісман – головку цього овоча. Воїни Давнього Риму вживали його перед боєм. Давали його поклювати півням , щоб вони краще бились. В Древньому Єгипті ним лікували всі хвороби: зубну біль, простуду, а також таку страшну хворобу , як чума. Що це за овоч?    (Часник)
4.                                     300 років тому, діти не знали, що таке морозиво, не могли купити до свята різні солодощі, торти та тістечка. Ці солодощі стали звичними завдяки одному овочу, тому що саме з нього виділили білу кристалічну речовину, без якої не можливо приготувати жодне кондитерське блюдо. Якому овочу ми повинні бути вдячні? З нього виготовляють цукор.

(Цукровий буряк)